Президент Хорватії Зоран Міланович висловив бажання, щоб його країна слідом за Туреччиною зайнялася блокуванням процесу розгляду заявок Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО, повідомляє агентство Associated Press.
Між тим агентство зазначає, що Міланович перебуває в "запеклій суперечці" з прем'єром Андрієм Пленковичем як із цього питання, так і з інших.
Ще 27 квітня президент Хорватії заявив, що Фінляндія та Швеція не можуть приєднатися до альянсу, допоки Боснія та Герцеговина не змінить свій закон про вибори. Міланович наполягає на виборчій реформі у БіГ для забезпечення "легітимного представництва хорватів".
Раніше Міланович уже заявляв, що сабор (парламент Хорватії) не повинен ратифікувати приєднання до НАТО будь-яких нових країн, оскільки вважає це дуже небезпечною авантюрою.
Боснія та Герцеговина – федеративна держава, до якої входять Федерація Боснії та Герцеговини (відома також як Мусульмано-Хорватська федерація) та Республіка Сербська. Керівництво країною забезпечує президію, що складається з трьох представників основних релігійно-етнічних груп – мусульман боснійців, католиків хорватів та православних сербів.
Раніше повідомлялося, що Туреччина заблокувала процес розгляду заявки Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО. Швеція та Фінляндія передали заявки на вступ генсеку альянсу Єнсу Столтенбергу раніше в середу.
14 травня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що негативно дивиться на ідею вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. За словами Ердогана, таку позицію викликано тим, що члени "Робітничої партії Курдистану" (РПК), визнаної Туреччиною терористичною організацією, "діють у цих скандинавських країнах". У результаті Туреччина поставила три умови для членства Фінляндії та Швеції в НАТО: припинення підтримки цими країнами груп, які вважаються терористами, надання чітких гарантій безпеки та скасування експортних заборон до Туреччини.
Згодом агентство Bloomberg повідомило з посиланням на неназваних турецьких офіційних осіб, що Анкара замість згоди на членство Швеції та Фінляндії в НАТО зажадала відміни санкцій США за придбані російські системи С-400, включення до програми з виробництва американських винищувачів F-35, скасування європейських обмежень на експорт зброї, які вони запровадили проти Туреччини після її вторгнення до Сирії у 2019 році.
