Останнім часом у західних медіа дедалі частіше з’являються повідомлення про можливу атаку росії на країни Балтії, зокрема Естонію. Втім експерти вважають, що наразі реального сценарію повномасштабного вторгнення немає. Про це у коментарі УНН заявили політичний оглядач Геннадій Дубов та експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Провокації можливі, але реального вторгнення зараз не видно
На тлі війни в Україні та конфліктів у світі з’являються припущення, що росія може спробувати дестабілізувати ситуацію в країнах Балтії, скориставшись розпорошенням уваги міжнародної спільноти. Однак політичний оглядач Геннадій Дубов вважає, що подібні сценарії наразі виглядають перебільшеними.
За його словами, росія може здійснювати різні провокації, однак це не означає підготовку до повномасштабного вторгнення.
Зараз справді склалася певна кон’юнктура, яка теоретично може давати путіну простір для маневру. Провокації можуть бути практично будь-де – це можуть бути вибухівки, дрони над аеропортами або щось подібне. Але якщо говорити про повноцінне військове вторгнення, то для цього потрібні зовсім інші передумови
– зазначив Дубов.
Експерт також звертає увагу, що деякі аргументи, які наводяться у медіа на користь такого сценарію, суперечать один одному.
Часто кажуть, що через конфлікти у світі зростають ціни на енергоносії, і росія отримує додаткові доходи. Але водночас припускають, що вона почне військові дії саме у Балтійському регіоні. Це виглядає нелогічно, адже саме там проходять важливі енергетичні маршрути, зокрема транспортування зрідженого газу. У такому разі росія сама створила б ризики для власних поставок
– пояснив він.
Роль медіа і дискусія про оборонні бюджети у Європі
Дубов також звертає увагу на те, що тема можливого нападу росії активно обговорюється у німецьких медіа, зокрема у виданні Bild.
На його думку, це частково пов’язано із внутрішньополітичними процесами у Німеччині та дискусіями щодо збільшення оборонних витрат.
Як тільки Фрідріх Мерц став канцлером, у Німеччині активізувалася дискусія щодо безпеки і оборонної політики. І медіа, зокрема Bild, фактично тримають цю тему в інформаційному полі. Це один із способів мобілізувати суспільну підтримку для збільшення оборонних бюджетів і змін у законодавстві
– зазначив експерт.
За його словами, інформаційні хвилі про можливу агресію росії не завжди означають реальну військову підготовку.
Тому я не бачу на сьогодні реальних ризиків повномасштабної військової агресії проти країн Балтії. Багато з тих аргументів, які зараз обговорюються, радше працюють у політичній або інформаційній площині
– додав він.
Чи можливий сценарій провокації у Нарві
Одним із сценаріїв, який іноді згадується у публічному просторі, є провокація у прикордонному естонському місті Нарва, де значна частина населення є російськомовною.
Однак Дубов зазначає, що навіть такий сценарій вимагав би значних ресурсів.
Навіть якщо говорити про умовний сценарій із так званими "зеленими чоловічками" у Нарві, то будь-які подібні дії потребують серйозних військових ресурсів. Тут потрібно ставити просте питання – чи має росія ці ресурси і яка кінцева мета таких дій
– пояснив він.
За словами експерта, масштабна ескалація у Балтійському регіоні могла б призвести до серйозних економічних наслідків для росії.
Фактично це означало б торгову блокаду у Балтійському морі з боку скандинавських держав, Німеччини та інших країн. У сучасних умовах такий сценарій для росії виглядає просто безглуздим
– наголосив Дубов.
Законопроєкт міноборони рф і "африканський корпус"
Окрему увагу привернув законопроєкт міноборони росії, який дозволяє "екстериторіальне використання формувань збройних сил рф для захисту громадян російської федерації".
Подібні рішення в росії вже ухвалювалися перед початком великих військових операцій – у 2014 році перед анексією Криму та у 2022 році перед повномасштабним вторгненням в Україну.
Втім Дубов вважає, що нинішній документ може бути пов’язаний передусім із військовою присутністю росії в Африці.
Цей закон значною мірою прописується під ті операції, які росія вже веде за кордоном. Йдеться, зокрема, про країни Африки. Після того як структура ПВК "вагнер" фактично була зруйнована, її функції поступово переходять до формувань, які контролює міністерство оборони російської федерації
– пояснив він.
За словами експерта, так званий "африканський корпус" може діяти у тих самих країнах, де раніше працювали вагнерівці.
Фактично мова йде про Малі, Нігер, Буркіна-Фасо, Центральноафриканську Республіку та інші держави. Тобто новий законопроєкт може стати юридичною основою для використання російських військових у цих регіонах
– зазначив Дубов.
Напад на Балтію підтвердив би експансіоністські плани кремля
Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі УНН зазначив, що гіпотетична атака росії на країни Балтії стала б підтвердженням ширших геополітичних амбіцій кремля.
Якщо росія наважилася б атакувати країни Балтії, це стало б підтвердженням того, що Україна мала рацію, коли говорила про загрозу російської експансії. Для путіна мета не обмежується лише Україною – йдеться про спробу відновити вплив на території колишнього Радянського Союзу
– зазначив він.
Втім, за словами експерта, такий сценарій мав би складні наслідки і для України.
У разі атаки на одну з країн НАТО значна частина ресурсів Альянсу могла б бути спрямована на її захист. Це означає, що певні ресурси, які сьогодні використовуються для підтримки України, могли б бути перерозподілені
– пояснив Желіховський.
Гібридні провокації залишаються найбільш імовірним сценарієм
За словами експерта, росія може продовжувати тиск на країни Балтії через гібридні методи – інформаційні кампанії, провокації або підривну діяльність.
Поки триває повномасштабна війна проти України, росія навряд чи ризикне відкривати ще один великий фронт. Але спроби розхитати ситуацію, перевірити реакцію Заходу або створити інформаційний тиск цілком можливі
– підсумував Желіховський.
