Зустріч Президента України та Президента Кіпру 4 грудня 2025 року | Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
Інтерв’ю радника – уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка агентству "Інтерфакс-Україна"
Автор: Марія Колмакова
Ви повідомляли, що громадянин РФ Аркадій Дворкович включений до проєкту 20-го пакета санкції ЄС. Чи ведеться з партнерами робота щодо включення у подальші санкційні списків спортсменів-громадян країни-агресора?
Найцікавіше, чому Дворкович був включений в проєкт 20 пакету санкцій. Тому що, по-перше, були підстави: відкрита на початку війни позиція за тзв. "СВО" проти України. І дуже цікаво – на початку цієї Зимової Олімпіади ці фотографії облетіли Twitter, принаймні, де він стояв на трибунах і вболівав за умовних нейтральних росіян поруч з якимось клоуном у символіці СРСР. Тому російська пропаганда невіддільна від російських спортивних функціонерів.
Тому вже були санкції проти окремих спортсменів і в Україні, оскільки це все є пропаганда, і я думаю, що санкції будуть в подальшому. Тож, по-друге, ми активно працювали над профайлом Дворковича.
З ним цікавіше в тому сенсі, що окремі країни почали активно протестувати проти його включення в санкційний список. І чи він там залишиться в підсумковому санкційному пакеті – ми точно не знаємо.
Навіть якщо ні, то будемо повертатися до цього питання, і не лише по ньому. Ми вважаємо, і багато партнерів цю позицію поділяють, що не може змішуватись політика, глорифікація "СВО" з міжнародним спортом.
Як ви оцінюєте реальний вплив санкцій на військово-промисловий комплекс (ВПК) РФ, і чи зменшили санкції російські прибутки від експорту нафти?
Є багато способів побачити вплив санкційних обмежень. Мій улюблений спосіб – коли розвідки показують перехоплену внутрішню кореспонденцію, де в напівістеричному тоні відбувається обмін повідомлення між підрядниками і замовниками: "Ой, ми там щось обіцяли вам поставити, але не можемо, через ці кляті санкції, вибачайте, підвели".
Є певна кількість рішень, яка зросла у арбітражних судах. Арбітражний суд – це наш господарський суд. Тобто спори комерційні, і ми бачимо зростання в 10 плюс разів у кількості судових тяжб стосовно невиконання та постачання відповідної продукції.
За словами партнерів, які дивляться аналітику, вони чітко бачать зростання в 6-8 разів ціни за відповідні компоненти.
Є й ще інший вимір – оцінка наших експертів, які руками розбирають російські засоби ураження, і якщо три роки вже розбираєш ракету Х-101, то ти помічаєш певні закономірності. І ми можемо доволі впевнено сказати, що стало менше тих компонентів, які були обмежені до експорту до Росії внаслідок санкцій – це хороша новина. Погана новина, що їх замінюють або росіяни і Білорусь своєю продукцією, або Китай.
Також є абсолютно конкретна метрика – це кількість засобів ураження. "Шахедів" стало у тисячі разів більше, ніж було два роки тому. Тут, вважається, впливу санкцій недостатньо. Кількість крилатих ракет не змінилась за два роки. Тому ми припускаємо, що плани на збільшення були, але реалізувати не вдалося через санкційні обмеження.
Як зараз відбувається координація з ЄС та США у формуванні санкційних пакетів?
Так само, як і декілька років тому – є взаємодія на різних рівнях. Більшість країн мають визначених санкційних координаторів. Є такі санкційні списки у представників Європейського Союзу. У нас є свій графік комунікацій в різних форматах.
Ми контактуємо, об'єднуємося оцінками про вплив санкцій, координуємо роботу щодо третіх країн, синхронізуємось з пріоритетами стосовно подальших санкційних кроків. Є окремі дзвінки команд щодо окремих тем – криптовалюти, чи тіньовий флот, чи ВПК.
Наприклад, учора 26 лютого у нас був дзвінок з одним з найбільших партнерів стосовно обходу санкцій через криптовалюту. Два тижні до того у мене був дзвінок з іншим пулом партнерів стосовно тіньового флоту, або мої поїздки до столиць, що зазвичай відбувається конкретно по моїй роботі з командами.
Ще один приклад – це можуть бути візити, наприклад, Девіда О’Саллівана до Південної Кореї або до Центральної Азії. І перед такими візитами ми теж зазвичай координуємось, висвітлюємо проблеми, на нашу думку, питання обходу санкцій в відповідних країнах.
Повідомлялося, що Угорщина може гальмувати процес прийняття 20-го пакету санкцій ЄС. Чи є механізм впливу на цю країну? Чи веде Україна роботу над цим з державами-членами ЄС?
Якщо м'яко сказати, то я вважаю позицію їхню та позицію Словаччини неконструктивною і просто якось несолідною. Якщо сказати різкіше, то це доволі дивно брати в заручники санкційний пакет Європейського Союзу. Європейський Союз приймає рішення для Європи, в інтересах Європи, тому що це правильна відповідь на агресію іншої країни.
Мені здається, що конкретно цього разу дуже багато інших європейських лідерів обурилися, тому що такого відвертого і безпідставно блокування ще не було. Прямо відверто стати в позу, що Україна не постачає нафту, хоча це ж Росія перебила цей нафтопровід, тому ми ветуємо європейські санкції проти Росії.
Мені здається, що прогноз прийняття пакету все рівно сприятливий, вони знайдуть рішення і 20-й пакет санкцій буде.
За яких умов Україна могла б погодитися на зняття персональних санкцій?
Це не просте питання, тому що, з одного боку, санкції не є покаранням, а є стимулом до зміни поведінки. І є деякі приклади, коли певні особи в санкційних списках дійсно змінили поведінку, назвали речі стосовно збройної агресії Росії своїми іменами, допомагали Збройним силам, такі випадки, я би сказав, є.
Чи це означає, що з них будуть зніматися санкції – сказати важко, поки що тут важко щось прогнозувати. Адже є дуже, дуже багато негідників, які повинні залишатись під санкціями якнайдовше.
Розгляд деяких великих санкційних позовів у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) затягується на роки. Можливо та як варто переглянути законодавство?
Україна одна з небагатьох країн, яка, в принципі, дозволяє звертати стягнення на майно підсанкційних осіб через позов. Тут знімаю капелюх перед Мін’юстом: вони вже відпрацювали, десь 80-100 позовів до ВАКС.
Я би сказав, що повільніша частина – це навіть не підготовка позову стягнення майна і не його розгляд, а повільна частина – це подальша реалізація вже стягнутого майна. За 4 роки було буквально десяток випадків, коли завершився повний цикл, і актив було стягнуто з підсанкційних осіб, і приватизовано, і там є новий власник. Це мені здається недостатня цифра, але знаю, що зараз колеги активно працюють, тому я думаю, що це покращиться.
Україна ввела санкції проти Лукашенка, тоді як США навпаки послабляють санкційний режим проти Білорусі. Чому так відбувається?
Я зараз переглядав деякі новини з 2022-го року, є досить багато свіжих відео з того часу, як російські війська через Білорусь заходили на Київщину. Я думаю, що народ України це дуже добре запам'ятав і пам'ятає. Європейський Союз запровадив санкції ще за "вибори" в 2020 році, і Японія, до речі, за агресію в 2022 році, і Канада.
Я думаю, що було у Лукашенка багато шансів, дійсно, як він часто вмів раніше займати збалансовану позицію, але 2025-й рік остаточно ці надії поховав. І ми побачили плани по "Орєшніку", ми побачили плани по ядерній зброї, ми побачили зростання залученості білоруських підприємств в обході санкцій і підтримці російського ВПК, ми побачили і відчули атаки шахедів, які в режимі реального часу управлялись апаратами за допомогою цих ретрансляційних вишок в Білорусі.
Не думаю, що білоруський народ це все підтримує, я думаю, що Лукашенко зрадив свій народ і слухається Путіна, і це недалекоглядно, тому санкції стосовно нього справедливі.
Які країни сьогодні залишаються найбільш проблемними з точки зору обходу санкцій? Чи є механізми впливу на держави, які допомагають РФ обходити обмеження?
Стосовно проблемних країн є номер один і є всі інші. Номер один – не важко здогадатися, це Китайська Народна Республіка. З одного боку, дуже добре, і ми це щиро цінуємо, що вони не постачають зброю до Російської Федерації. З іншого боку, чи настільки відрізняються від поставок зброї ті поставки критичних компонентів, з яких потім збираються дрони або інші засоби ураження?.
Багато з ними ведемо роботи, вкладаємо сил в це, постійно інформуємо їх про випадки обходу санкцій, про знахідки китайських компонентів у ракетах і дронах, чи станків на заводах.
Є деякі фактичні результати, наприклад, нам показали припинення роботи окремих енергетичних компаній, які потрапили під наші санкції, пов'язані з купівлями російської нафти. Це добре, це вплив санкцій, але ми б дуже хотіли побачити зменшення поставок хоча б найкритичніших компонентів, наприклад, CRPA-антен з Китаю до Росії.
Ну і зараз так само бачимо, особливо це погано на фоні вирішення проблем зі Starlink – зростання кількості використання росіянами в Mesh-модемів, що раніше ставилось в обмеженій кількості на "Гербери", на "Шахеди", тепер воно зустрічається в інших дронах, наприклад, у "Молніях". Mesh-модем приблизно, як і Starlink, дозволяє операторам управляти в режимі реального часу, перетворюючи дальний дрон в FPV-дрони. Це проблема.
І ці Mesh-модеми, це все – made in China, не товари військового призначення, це такий формальний великий аргумент з боку Китаю. З іншого боку, якщо з однієї тисячі поставлених з Китаю Mesh-модемів у Росію, 99 буде використано в шахедах, в нашому розумінні – це де-факто військове призначення.
Тому ми з цієї точки зору активно комунікуємо з Китаєм, щоб хоча б деякі ключові речі припинили постачати.
Чи достатньо зараз в Україні інструментів для моніторингу та розслідування схем обходу санкцій?
Головне – є великий ресурс, який став набагато більшим за декілька років. Наші розвідки дуже підростили свої можливості, зокрема, по темі обходу санкцій – одним з таких наслідків є, якщо подивитися: 40-50% позицій в санкційних пакетах Канади, Великобританії, Австралії, Нової Зеландії і в принципі Європи – це наша інформація, наші пропозиції, наші докази, основними здобувачами яких є розвідки.
Ми дуже багато навчилися, але ми не стоїмо на місці, ми дуже активно зараз дивимося в сторону криптовалютних платежів, тому що це така нова сфера битви. Ми дивимося в інфраструктуру тіньового флоту далі, ніж лише танкери – це ще одна сфера битви.
Інше питання, як ця інформація потім використовується і чи вистачає завжди політичної волі в партнерів прийняти всі рішення, які ми пропонуємо. Наприклад, це може стосуватися фізичної протидії тзв. тіньовому флоту. Це вже інше питання, але інформації в нас дуже багато.
Ви писали, що в нових російських ракетах та БПЛА все одно залишається багато західних компонентів. Але якою є динаміка: їх стає більше чи менше, змінюється перелік країн-походження (умовно, менше США, але більше Китаю), Росії вдається поступово заміняти західні компоненти компонентами власного виробництва?
Суб'єктивно – і це відчуття багатьох людей, які безпосередньо руками працюють з засобами ураженнями – західних компонентів стає менше, при цьому, вони замінюються в основному Китаєм. У цілому це добре, оскільки поки що часто китайські компоненти поступаються в якості.
З іншого боку, можливість санкційного впливу на поставки з Китаю відносно обмежена.
Поза тими компонентами залишається ще одна тема – це окремі виробники, які на наш погляд не роблять достатньо. Ті хто знають теми дронів, знають, що польотний контролер ST Microelectronics (швейцарсько – італійської компанії), можна зустріти в 90% всіх дронів. І от дуже довго ми з ними працюємо, щоб їхні товари не потрапляли в Росію, і ми б хотіли побачити в них, як і інших виробників, більше роботи саме з їхнього боку.
І ми віримо, що це можливо, тому що в усіх є внутрішні комплаєнс процедури, їх можна поліпшувати, можна працювати з крупними дистриб'юторами. Є способи, як зменшувати кількість своїх, навіть недорогих, компонентів в російському ВПК. Тому ми тут очікуємо більше роботи.
Досі багато західних компаній залишаються працювати в РФ, наприклад, там діє Американська торгівельна палата, з якою зустрічається Дмітрієв. Наскільки це задовольняє Україну, як можна змінити таку ситуацію?
Більше п'яти тисяч компаній вийшли з Росії, 50% – з початку повномасштабного вторгнення, але не всі. Мені важко зрозуміти тих, хто лишається. Ви ставите на кін свою репутацію, але ж іноді це настільки недалекоглядно.
До прикладу, Ariston, Carlsberg, Rockwool, ті компанії, які дуже довго залишалися в Росії. І, зрештою, були просто націоналізовані. Тобто просто в них віджимали указом президента все повністю на території Росії. І казали "пока". І для чого вам це все було? Тобто нащо ви для себе брали цей ризик? Чи брати цей ризик для того, щоб зрештою бути прибраними до рук російської владою практично відразу?
Тобто виходить, що ви спершу отримали репутаційний удар, а потім вас все рівно кинули. Хотілося б побачити, щоб всі компанії європейські, повиходили з Росії.
Які ключові пріоритети санкційної політики України на 2026 рік?
Темою номер один залишається тіньовий флот. Його можна скоріше назвати інфраструктурою тіньового флоту, тому що це вже не лише танкери, а й страхувальники, крюїнгові компанії, оператори тіньового флоту.
З тіньовим флотом пов'язана тема фізичної протидії танкерам. Ми би хотіли, щоб масштабувалася тема успішних кейсів з європейськими країнами. І щоб кожен танкер, який є в санкційному списку, розумів, що його можуть фізично зупинити і не дати можливість порушувати санкції.
Друга тема – це те, що ми називаємо блокчейн-платежами. Тобто це криптовалюти, стейблкоіни та інші системи, які використовуються росіянами для обходу санкцій. І це велика загроза взагалі для фінансової системи світу.
До речі, вчора (24 лютого) були мало поміченими, але були невеличкі американські санкції. Якраз вони були в цій царині, в них воно в рамках кібербезпеки. Там декілька росіян попали в ці санкції. Є великий апетит на обхід санкцій через використання інтернет платежів.
Третьою темою, думаю, має зараз знову стати Росатом. У санкціях і Канади, і Британії є декілька афілійованих з Ростатомом структур на території Європи. Це те, про що ми давно їх просили, але це лише один з кроків. Ми б хотіли побачити більше санкцій проти Росатому. Тому що, мабуть, це така остання велика енергетична залежність Європи від Росії.
Окрема тема, яка все-таки залишається, це пропаганда – спорт. Ми вийшли минулого тижня з акційним пакетом по спортсменах, але я підозрюю, що це не останній пакет по сфері спорту -пропаганди. Хочу окремо підкреслити, що більшість спорту і спортсменів РФ є знаряддям пропаганди.
Усвідомлюють вони це чи ні – це вже інше питання, але вони знаряддям пропаганди, і тому важливо дотримуватися цієї лінії, коли є недопуск до міжнародних змагань, коли російські і білоруські атлети без прапору і коли в окремих випадках у нас є санкційні списки.
Тобто для нас це залишається важливою темою – ми не вважаємо це нормальним бачити міжнародні змагання під пропагандою. Я думаю, що робота триватиме.
Якщо порівнювати початок повномасштабної війни та сьогодні – що змінилося (гірше/краще)? Що було досягнуто?
Те, що зараз можна впевнено сказати – економіка Росії в дійсно скрутному становищі. Тобто в них зростання ВВП офіційно 1%, неофіційно там вже 0%. У них падіння в усіх без виключення галузях промисловості, у них мінус великий по нафтогазовим доходам. Якщо порівнювати з 2021 року, то це мінус, це десь за 300 мільярдів, які вони втратили. І не зрозуміло, заради чого це все.
Тобто, по суті, у них відбулась зміна інерції в економіці, вона вже рухається в мінус. І навіть якщо нічого зараз більше не робити, воно буде продовжувати рухатися в мінус. Їм важко і вони це розуміють. І я думаю, що це теж грає свою роль в динаміці переговорів.
