Фото: Міноборони України
Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських балістичних ракет KN-23 та KN-24, які росія неодноразово використовувала під час масованих обстрілів українських міст.
"Аналіз уламків ракети, що впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань. Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі", – повідомляє пресслужба Міноборони.
Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів та виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.
В результаті аналізу було встановлено, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені "за ліцензією" балістичної ракети Іскандер 9М723, але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети Іскандер.
Ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність. Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини.
"У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій", – наголосили в міністерстві.
Щоб забезпечити термостійкість ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. В Міноборони зазначили, що це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами скоріше виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.
"Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами. Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни та впливають на формування санкційної політики", – резюмували в міністерстві.
