Сьогодні, 11 квітня, у багатьох країнах світу відбуваються різноманітні заходи з нагоди Всесвітнього дня боротьби із сексуальним насильством над дітьми. За різними даними, кожна п’ята дитина у світі піддається насильству у тій чи іншій формі. Лише 10% випадків насильства над дітьми стають відомі правоохоронцям, органам опіки, і набувають розголосу, а 80% випадків сексуального насильства скоюють знайомі дитини, пише УНН.
Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми: чому це важливо
Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми відзначається щороку 11 квітня з метою привернення уваги до проблеми сексуального насильства над дітьми та об’єднання суспільства для її подолання. Ініціатором цього дня стала організація The Innocence Revolution, заснована Джилл Старішевскі та Томом Скалзом, яка з 2013 року бореться з сексуальним насильством над дітьми у всьому світі.
Цей день присвячений підвищенню обізнаності про руйнівні наслідки сексуального насильства над дітьми та сприянню запобіжним зусиллям у всьому світі.
Це глобальна проблема, яка не має кордонів, соціальних чи культурних меж. За даними міжнародних досліджень, кожна третя дівчинка і кожен п’ятий хлопчик у світі зазнають сексуального насильства до досягнення повноліття. Найчастіше злочинці є близькими до дитини людьми – родичами, знайомими або навіть вихователями.
Особливо вразливими є діти до 17 років, на яких припадає більшість випадків сексуальних посягань. Ці злочини часто залишаються невидимими через страх, сором чи відсутність належного захисту, тому поширення обізнаності та створення безпечного середовища для кожної дитини є критично важливим завданням для всіх суспільств.
Ця подія створена, щоб підкреслити важливість освіти, підвищення обізнаності та адвокаційних зусиль для запобігання сексуальному насильству над дітьми та підтримки постраждалих. Це також час притягнути до відповідальності тих, хто вчиняє такі жахливі злочини проти дітей, і забезпечити їх притягнення до відповідальності. Спільні зусилля суспільства, організацій та урядів мають змінити ситуацію та створити безпечніший світ для наших дітей.
Насильство над дітьми в зоні конфліктів досягло "безпрецедентного рівня" – ООН20.06.25, 12:58 • 2865 переглядiв
Що таке насильство над дитиною і які його форми
Насильство над дітьми або жорстоке поводження з дітьми – це фізичне, психологічне, сексуальне насильство або відсутність виховання та піклування над дітьми батьками, особами-опікунами чи сторонніми людьми, які займаються доглядом за дітьми.
Насильство над дітьми може включати в себе будь-яку дію насильницького характеру, нехтування, зловживання або нездатність, небажання чи невміння виховання і турботи про дітей від батьків чи інших осіб, що призводить до фактичної або потенційної шкоди дитині. Може мати місце в сім'ї, місці проживання дитини, на вулиці або в організаціях, школах чи громадах, з якими дитина взаємодіє.
Терміни "насильство над дітьми" та "жорстоке поводження з дітьми" часто використовуються взаємозамінно, хоча окремі дослідники розрізняють їх, розглядаючи проблему жорстокого поводження з дітьми як загальний термін, що покриває також нехтування, експлуатацію та торгівлю людьми.
Різні юрисдикції розробили власні визначення того, що являє собою жорстоке поводження з дітьми з метою виправлення ситуації, вилучення дітей з їхніх сімей в разі систематичності проблеми або кримінального обвинувачення.
Згідно з ВООЗ, насильство над дітьми є глобальною проблемою з серйозними довічними наслідками. За статистикою, чверть усіх дорослих піддалися фізичному насильству в дитинстві. Кожна п'ята жінка та 1 із 13 чоловіків повідомляли про сексуальне насилля в дитинстві. Наслідки жорстокого поводження з дітьми включають порушення фізичного та психічного здоров'я протягом усього життя, а соціальні та професійні результати можуть врешті-решт уповільнити економічний та соціальний розвиток країни.
Щорічно спостерігається понад 41 тис. смертей дітей до 15 років. Ця цифра не показує справжній ступінь проблеми, оскільки значна частина смертей через жорстоке поводження з дітьми неправильно трактується до падінь, опіків, утоплення та інших причин.
Прокуратура оскаржить вирок жителю Харківщини за зґвалтування та насильство над трьома падчерками08.04.26, 19:55 • 3616 переглядiв
Найбільш поширені види насильства стосовно дітей
Фізичне насильство – нанесення дитині батьками чи особами, що їх замінюють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що завдають збиток здоров'ю дитини, порушують її розвиток або й позбавляють життя.
Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування, штовхань, у вигляді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими цигарками, у вигляді укусів та використання різноманітних предметів як знаряддя насильства. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою. У деяких родинах як дисциплінарну міру використовують різні види фізичного покарання – від потиличників та ляпасів до побиття ременем чи сторонніми предметами.
Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійних, не прописаних лікарем). А також спроби удушення чи втоплення дитини, в тому числі новонародженої, через небажану вагітність матері або емоційний та післяродовий стрес.
Психологічне насильство – постійна, систематична чи періодична словесна образа дитини; погрози, приниження її людського достоїнства з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, сторонніх людей; демонстрація нелюбові, ворожості до дитини; обвинувачення її в тому, у чому вона не винна. До цього виду насильства належать також постійна неправда, обман дитини у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого, а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.
На Вінниччині чоловіка засудили до довічного ув’язнення за зґвалтування 9-річного хлопчика09.04.26, 19:24 • 4280 переглядiв
Психологічне насильство визначається як одноразовий або систематичний вплив на дитину, вороже або байдуже ставлення до неї, що призводить до зниження самооцінки, втрати віри в себе, формування патологічних рис характеру, що викликає порушення соціалізації; може призводити до формування хворобливої прив'язаності чи прихильності, схильності жертв звинувачувати себе в скоєному щодо них насильстві, вивченої безпорадності і надмірно пасивній поведінці.
До цього виду насильства відносяться, зокрема, гучний крик на дитину, грубе та образливе поводження, неувага, різка критика, обзивання, висміювання, приниження, погрози, знищення особистих речей дитини, тортури або вбивство домашньої тварини. Реакція дітей на психологічне насильство може виражатися в дистанціюванні від насильника, інтеріоризації образливих оцінок або опору шляхом образи насильника.
Дитяче сексуальне насильство – це будь-який контакт або взаємодія між дитиною і людиною старшою за неї віком, в якому дитина сексуально розбещується, стимулюється або використовується для сексуальної стимуляції.
Сексуальна спокуса – використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди.
Це може бути:
- зґвалтування природним або неприродним чином;
- орально-генітальні ласки як дитини, так і дитиною;
- використання дитини для сексуальної стимуляції дорослого;
- сексуальна експлуатація для виготовлення дитячої порнографії або роботи в проституції.
Розбещення – залучення до спостереження за статевим актом, перегляду порнографії, відправлення текстових повідомлень сексуального характеру; демонстрація статевих органів, у тому числі, коли мама проходить у ванну без одягу або ж дорослий відправляє дитині оголені фото/відео; еротизована ласка і турбота.
Згідно з різними дослідженнями, в середньому до 80 % випадків насильства здійснюють добре відомі дитині дорослі, з них близько 40 % – дуже близькі до дитини родичі чи батьки. Про 90 % злочинів ніколи не повідомляють в поліцію. Причини мовчання найрізноманітніші: страх та/або сором дитини; недовіра батьків до слів дитини; страх дитини втратити близького дорослого, який дає увагу, турботу і часто подарунки; небажання мами відмовлятися від стосунків із чоловіком; залежність сім'ї від педофіла (наприклад, батька та чоловіка).
На Харківщині 15-річного підлітка підозрюють у серії зґвалтувань малолітніх дітей – ОГП11.03.26, 18:01 • 6384 перегляди
Відсутність турботи – це нехтування основними потребами дитини (в їжі, одязі, житлі, медичній допомозі або нагляду) з боку батьків або інших причетних людей, що несуть відповідальність за дитину, в результаті чого здоров'я, безпека та благополуччя дитини виявляються під загрозою. До ознак відсутності піклування відноситься постійне невідвідування дитиною школи, жебрацтво, крадіжки дитиною грошей або їжі, брудна шкіра або одяг, відсутність сезонного одягу.
Зневага інтересами і потребами дитини (нехтування) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, що їх замінюють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.
Занедбані та недоглянуті діти можуть страждати затримками фізичного та психосоціального розвитку, що може стати причиною психопатологій та порушення нейропсихологічних функцій, в тому числі виконавчих функцій, уваги, мови, пам'яті та соціальних навичок.
За даними досліджень, діти, які пережили відсутність турботи, як правило, згодом не сприймають дорослих як джерело безпеки і демонструють підвищену агресивність та гіперактивність, що може перешкодити формуванню здорової та міцної прихильності до рідних і прийомних батьків чи сторонніх людей в цілому.
Адаптуючись до насильницького або неуважного батьківства або опікунства, такі діти стають настороженими і недовірливими; часто відзначають їх нещирість та схильність до маніпуляцій. Жертви відсутності піклування згодом можуть зазнавати труднощів під час зав'язування та підтримці дружніх і романтичних стосунків в результаті нестачі прив'язаностей в дитинстві.
Статистика злочинів в Україні
За даними Офісу Генерального прокурора, у 2026 році (з січня по березень) 110 осіб отримали підозру за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості. З них – 69 за статтею 152 (Зґвалтування), 19 – за статтею 153 (Сексуальне насильство), 10 – за статтею 156 (Розбещення неповнолітніх).
У 2025 році, за даними ОГП, кількість осіб, яким було повідомлено про підозру за правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості, становила 432. З них – 249 за статтею 152 (Зґвалтування), 94 – за статтею 153 (Сексуальне насильство), 79 – за статтею 156 (Розбещення неповнолітніх).
Окупанти на Донеччині створюють реєстр дітей жертв сексуального насильства та суїцидів – ЦНС07.04.26, 03:19 • 19815 переглядiв
