Для того, щоб у дитини не виникало проблем через залежність від гаджетів і від планшета зокрема – потрібно встановити певні правила користування технікою і налагоджувати з дитиною дружні стосунки, щоб вона орієнтувалась на ці правила. Про це в коментарі кореспонденту УНН розповіла дитячий психолог Ірина Басиста.
“З самого початку, як народжується дитина і починає усвідомлювати, потрібно розуміти, що є правила. Так, як є правила поведінки, так само є правила поводження з планшетами, телевізором, комп’ютером і так далі. Щоб потім не було проблем – з самого початку потрібно батькам вирішити, як вони бачать, як має користуватися дитина планшетом. Діджиталізація зараз дуже велика, і тому потрібно мінімізувати відразу час використання. Тому потрібно продумати для себе правила, скільки має виділятись часу для маленької дитини, і потім поступово лише збільшувати його”, – сказала Ірина Басиста.
Вона зазначила, що знає приклад, коли дитина, яка народилася і живе в дуже забезпеченій сім’ї, має мінімальний доступ до планшета та засобів комунікації. Не тому, що дитині не дозволяють, а тому, що була робота зроблена на всіх етапах розвитку дитини.
“І тому, коли йому дали телефон – він до цього нормально ставився, і зараз є також правила, коли ми не користуємося ним. І це не виглядає, як заборона, а як нормальні умови, які існують. Так, як є сніданок, обід, вечеря, так для нього є і час з планшетом. Звичайно, що у дитини виникає питання, а чому її однолітки можуть брати телефони чи планшети, а я ні. Чому вони користуються, коли захочуть, а я ні. І батьки пояснюють, що у кожній родині є свої правила, і в нас так само. І наводять приклад якихось сімейних традицій. І тоді дитина не стає в таку позицію опору”, – розповіла Ірина Басиста.
За її словами, інша ситуація, коли у дитини вже немає цих правил і батьки не створили їх.
“Це теж нормально. Потрібно повертатись до того, що батьки беруть на себе зону відповідальності – це задача вирішувати питання. Потрібно домовлятись. Не важливо, якого віку дитина, чи це 4 роки, чи 10, чи 15. Я завжди кажу, що з дитиною можна домовлятися. Тому ви разом приходите до якихось правил. Це стосується школяра. З дошкільнятами легше домовлятися, звичайно, бо більший авторитет у батьків, з підлітками складніше домовлятися. Але і з тими, і з тими – можна”, – додала Ірина Басиста.
Вона зазначила, що головне – щоб це не виглядало, як покарання.
“Наприклад, якщо дитина не читає і в неї забирають планшет – то це може виглядати, як покарання. Тут потрібно спиратися на причинно-наслідковий зв’язок, і тоді дитині буде зрозуміло: якщо я витратив час на планшет, який я мав витратити на навчання, то я витрачу більше часу на навчання, і менше – на планшет. Покарання не працює, тому що дорослому складно поєднати не пов’язані речі. Можна, звичайно, використовувати, як покарання. Але тоді дитина просто буде обманювати, вигадувати різні способи, щоб отримувати своє, і воно загалом так не працює”, – пояснила Ірина Басиста.
Вона додала, що діти повторюють за дорослими, тому якщо вони бачать, як постійно вдома користуються гаджетами, а їм забороняють це робити – це буде викликати негатив.
“Діджиталізація охоплює дуже багато наших сфер життя. Тому відлучити дитину від цього ми не можемо. Але з самого початку ми мусимо розуміти вікові особливості дитини, її потреби. Наприклад, у трирічної дитини немає потреби дивитися мультики 24 години на добу. І взагалі, якщо схилятися до того, що потрібен час, це мінімально – наприклад, перед сном, або якщо мама втомлюється і їй потрібно 5-10 хвилин відпочити. Вона може включити мультик і дати дитині подивитись. Головне, щоб була, знову таки, якась зрозумілість, послідовність для дитини. Щоб це не залежало від настрою мами, а було якесь правило”, – зазначила Ірина Басиста.
За її словами, якщо в дитини виникла певна залежність від планшета – щоб побороти її, потрібно зрозуміти, хто в сім’ї головний.
“Є таке поняття, як прив'язаність. І природна дитяча потреба в наслідуванні. Я не вірю в те, що дитина сильніша за батьків. Авторитет надвеликий. Тому потрібно домовлятися. Потрібно шукати, що батьки роблять не так, і коригувати це. І тоді з дитиною можна домовитись. З будь-якою. Буває, що діти не довіряють дорослим, розраховують на себе. Потрібно будувати дружні стосунки, щоб вони орієнтувались на нас і на наші правила”, – додала Ірина Басиста.
Источник: unn.com.ua
