У жовтні відбудеться прем’єра вистави «Дім» за п’єсою сучасної британської авторки Ніколи МакКартні. Глядачі побачать трансляцію спектаклю онлайн.
Вистава є спільним проєктом літературно-перекладацького фестивалю Translatorium та Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. П’єса «Дім» в Україні вже має особливу історію — вона була перекладена методом колективного перекладу під час перекладацької резиденції Translatorium навесні 2019 у Хмельницькому. Четверо перекладачок з різних міст України впродовж тижня працювали над текстом.
«Дім» — драматична п’єса про взаємини чотирьох жінок, які зустрічаються в стінах добре знайомого будинку і проводять один день разом, переживаючи відлуння минулих травм. Історія сестер Енні та Кейт, а також дочок Енні — Джен і Джо розкриває складність сімейних стосунків і ставить багато запитань про опірні для людини поняття дому, рідних, підтримки, обов’язку, окремості, випробовуючи їх на міцність.
– Цю п’єсу я написала у 2000 році, у нас в той час тема людей з інвалідністю не мала особливої репрезентації на сцені. Звичайно, відтоді багато чого змінилося на краще у театрах Великобританії, але можливостей розповідати власні історії для письменників, акторів та режисерів все ж досі бракує, – говорить авторка Нікола МакКартні: – «Дім» — передусім, п'єса про сім'ю, про сестер і про те, як ці стосунки можуть як оберігати, так і шкодити. Серед моєї великої родини також є люди з інвалідністю, я хотіла вивчити причини, через які ці люди часто виключаються суспільством, хоча вони так само здатні опікуватися тими, хто за ними доглядає. Джо справді є найсильнішою героїнею у цій п’єсі. Саме вона по-справжньому турбується про інших, хоча усі вважають, що це вони доглядають за нею. У Джо розлад аутичного спектра, який є не розумовою вадою, а виключно соціальною. Попри це, вона дуже переймається тим, що відбувається у світі навколо та у людей, які її оточують. Вона єдина знає ким вона є, а всі інші — ні. Вона розумна, весела і мудра. Ця вистава серйозна, але те, як сприймає її аудиторія, показує мені, що вона ще й смішна. Її неодноразово грали у Великобританії, а також у Японії.
Режисерка проєкту — Тамара Трунова.
Переклад: Ганна Кирієнко, Тетяна Савчинська, Ольга Ковальова, Олександра Ванкевич.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Трансляція вистави відбудеться 3 жовтня 2020 року у межах ІV Літературно-перекладацького фестивалю TRANSLATORIUM за сприяння платформи OpenTheatre.
Источник: vechirniy.kyiv.ua
