Володимир Путін вторгненням в Україну перетворив зіткнення конкуруючих поглядів на смертельну реальність; ліберальні демократії зробили перші важливі кроки щодо відсічі авторитарним ревізіоністам, але для перемоги ліберально-демократичних принципів над автократичними демократіями мають переглянути своє бачення бажаного міжнародного порядку, йдеться у Мюнхенському звіті з безпеки 2023 року "Re:vision".
"Світ вступає в критичне десятиліття у боротьбі за майбутній міжнародний порядок. Хоча 2022 рік запам'ятається посиленням авторитарного ревізіонізму, він також продемонстрував, що ревізіоністам можна чинити опір і що ліберальні ідеї, як і раніше, здатні надихати. Надзвичайна стійкість та рішучість українського народу … прищепила нову цілеспрямованість демократичним країнам та формам управління. Ліберальні демократії мають використати цей імпульс", – наголошується у документі, опублікованому в понеділок напередодні проведення 59-ї Мюнхенської конференції з безпеки.
На думку авторів звіту, переосмислений ліберальний міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах, необхідний для зміцнення стійкості демократії в епоху жорсткої системної конкуренції з авторитарними режимами. Але щоб зробити це бачення більш привабливим для ширшої міжнародної спільноти та допомогти їй перемогти у боротьбі за майбутній міжнародний порядок, демократії повинні також враховувати законну критику та побоювання з боку ширшої міжнародної спільноти.
Як зазначається в документі, сам факт того, що багато урядів з Африки, Латинської Америки та Азії не бажають виступати проти російської агресії, показує, що могутні автократи не самотні у своєму глибокому невдоволенні чинними міжнародними нормами та інститутами, і що просте відстоювання статус-кво є недостатнім, щоб ефективно дати відсіч авторитарним ревізіоністам.
У звіті йдеться про те, що спроба авторитарної влади Росії ліквідувати українську демократію як суверенну національну державу — не єдина ознака посилення авторитарного ревізіонізму. "Мовчазна підтримка Китаєм війни Росії, його військова поза, спрямована на затвердження своєї власної сфери впливу в Східній Азії, та його всебічні зусилля щодо просування авторитарної альтернативи ліберальному, заснованому на правилах міжнародного порядку, втілюють ширший автократичний виклик", – зазначають автори документа.
На їхню думку, Китай, що підтримується Росією, знаходиться в авангарді ширшої авторитарної протидії міжнародним правам людини і механізмам, створеним для їх захисту. "Серед іншого, Китай прагне до того, щоб колективні права, які визначаються та підтримуються державою, мали пріоритет над індивідуальними громадянськими та політичними свободами", – зазначається у звіті.
Водночас у ньому констатується, що розбіжності з прав людини також очевидні всередині демократичних держав світу та між ними. "Безумовно, під впливом досвіду західного колоніалізму та імперіалізму багато не західних демократій виявляють більшу турботу про суверенітет і невтручання, ніж їхні західні колеги", – додають автори звіту.
Вони стверждують, що важливим місцем геополітичної конкуренції між таборами демократів та автократів стала також фізична та цифрова інфраструктура, а також енергетика. Зокрема, в цифровій сфері Китай очолює групу автократичних держав, які прагнуть просувати своє техно-авторитарне бачення, тоді як трансатлантичні партнери поступово сходяться до загального бачення відкритої цифрової інфраструктури.
Щодо глобальної торговельної інфраструктури, то тут лінії розлому більш заплутані, наголошується у звіті. Багато урядів все частіше розглядають взаємозалежності як уразливі місця та канали для примусу, внаслідок чого всі великі держави все частіше вдаються до протекціонізму.
Новий енергетичний порядок, своєю чергою, дедалі більше відбиває геополітичні міркування, а не ринкову логіку, зазначають автори документа. Західним ліберальним демократіям потрібно стежити за тим, щоб їхні спроби відлучити себе від російської нафти та газу одночасно не збільшували їхню залежність від інших автократій, включно з Китаєм (щодо критично важливої сировини) та Катаром (щодо газу).
"Здоров'я та продовольча безпека, а також кліматичне фінансування стали ключовими сферами політики, в яких розігруються конкуруючі концепції бажаного порядку розвитку", – зазначається також у звіті.
Пекін просуває свою власну модель співпраці з метою розвитку, імовірно вільну від умов, як альтернативу американським та європейським моделям, які наголошують на важливості демократії, належного управління, вільних ринків, підзвітності та прозорості, пояснюють автори документа.
"Але хоча зростаюча участь Китаю лягає на благодатний ґрунт у багатьох країнах, що розвиваються, це часто пов'язано не стільки з переконаністю, скільки з відсутністю альтернатив і глибоким невдоволенням чинним порядком розвитку, який не приніс достатніх переваг", – вважають вони.
Ще однією проблемою вони назвали кинутий ревізіоністськими автократіями виклик ядерному порядку та стратегічній стабільності: російські загрози застосування ядерної зброї, вкладені Китаєм значні кошти у додаткові ядерні можливості без підвищення прозорості, нові загрози Північній Кореї та Ірану. Враховуючи погіршення ситуації у сфері безпеки, демократичні ядерні держави підтвердили свою прихильність до ядерного стримування, внаслідок чого перспективи ініціатив з контролю над озброєннями померкли. А розчарування у зв'язку з відсутністю роззброєння, своєю чергою, призвело до розчарування у багатьох частинах світу, зокрема на "Глобальному Півдні", де багато країн бачать інший ядерний порядок, констатується у звіті.
У ньому наголошується, що ліберальні демократії мають використати імпульс, який їм дав український опір російській агресії.
Автори Мюнхенського звіту з безпеки-2023 "Re:vision" закликають переосмислити ліберальний порядок, заснований на правилах, в якому багато країн світу досі задовольняються роллю тих, хто приймає правила, у порядок, який дійсно приносить користь усім однаково. На їхню думку, у такому разі ліберальні демократії зможуть розширити коаліцію відданих стейкхолдерів та зробити порядок стійкішим.
"Якщо ревізіоністський момент, який ми зараз переживаємо, підштовхне до оновлення цього ліберального порядку, заснованого на правилах, президент Володимир Зеленський та народ України відіграють велику роль у цьому досягненні", – наголошується у документі.
